Андрій Бродський: Ми хочемо продовжувати працювати в Україні

Feb 19, 2019

Держава і бізнес, вибори й економіка, інвестиційна привабливість і титановий ринок України. 

Про залежність і співіснування цих понять,  можливі наслідки виборчих процесів в Україні у 2019 році та про першочергово необхідні зміни до українського законодавства говоримо з успішним бізнесменом з понад тринадцятирічним досвідом у галузі видобування та переробки ільменіту, власником і генеральним директором ВКФ «Велта» Андрієм Бродським.

Андрію Вікторовичу,  що для вас означає термін «успіх»?

Однією із головних складових формули успіху, і моєї власної, і компанії є постійний розвиток. Інше питання, які умови для цього розвитку існують... 

Бізнесу в Україні комфортно сьогодні?

Наразі розвиватися бізнесу в Україні практично неможливо. І перш за все через корупцію, як би банально це не прозвучало. І мова не про класичну корупцію, коли чиновник вимагає п’ять чи десять тисяч доларів... Так було раніше. Зараз коли ти звертаєшься до чиновника: він не говорить ні про гроші, ні про інші заохочення, він просто нічого не робить. Його функції зводяться виключно до захисту інтересів бізнесмена, який «делегував» його на цю посаду. Решта його не цікавить. Треба отримати якийсь дозвіл?! Ніхто вам його так просто не видасть. Ходити треба місяцями, а у відповідь чуєш: «Щось не подобається? Йдіть до суду». Так, суди зараз працюють більш адекватно і справедливості можна добитися, принаймні з практики нашої компанії, але тяганина може тривати роками, а судові рішення ще потрібно імплементувати... 

Але ж кілька останніх років багато говорять про зміни на краще і рух вперед…

Говорять… Але на мій погляд, розвиток України на сьогодні паралізовано. Це прослідковується і в рості ВВП, про який з гордістю заявляють чиновники. Так – ріст є, але в нього закладаються і ріст ціни на газ (в тому числі для населення,) і кошти, які перераховують із-за кордону своїм сім'ям українські заробітчани. І ці цифри складають немалу частину росту ВВП. Те, що декларується, при більш глибшому аналізі, таким не є насправді. У мережі інтернет активно поширюють відео, в якому говориться, що за останні чотири-п’ять років в Україні побудували і відкрили більше ста заводів... Так – побудували. І я, як людина, яка побудувала цілий виробничий комплекс, можу стверджувати, що держава до цього ніяк не причетна. Заводи не будуються швидко в жодній країні. Від ідеї до безпосереднього втілення має пройти від п'яти до десяти років. І те, що їх запуск припав на кілька останніх років не означає, що цьому факту якось сприяла нинішня влада. Бізнесу в Україні тільки заважають розвиватися.

Чому?

Це пов'язано з тотальною корумпованістю у новій формі, про яку я говорив вище. Звинуватити чиновника в корупції сьогодні дуже складно, за цілими міністерствами і службами стоять впливові бізнесові групи, які не дають розвиватися іншим. Без зміни цієї системи, перспектив в Україні небагато.

У 2019 році відбудуться дві виборчі кампанії. Як, на вашу думку, ці процеси переживе економіка?

Безумовно ці процеси впливатимуть на економіку. Але, я б сказав, не стільки процес, скільки результат матиме значення. Якщо нічого не зміниться, то Україну чекає повільна стагнація. Будь-яка зміна влади, тим більше, якщо мова про президента і парламент, тягне за собою серйозні і різкі зміни в економіці з наслідками, скоріше за все, вже у другій половині року. Дефолт – цілком можливий наслідок найближчих виборів. По зовнішнім зобов'язанням, зокрема. Різке підвищення курсу на валютному ринку...

Це добре чи погано для України?

Справа у тому, що це якраз зовсім непогано. Навіть навпаки, можемо мати великі проблеми, якщо дефолту не станеться. Я вважаю, що це необхідна хірургічна операція. Ви знаєте, що трапляється, якщо не лікувати перитоніт. Краще прооперувати і видалити причину запалення, щоб стати здоровим вже за кілька днів, аніж чекати летальних наслідків. Це саме стосується країни. 

На вашу думку, серед нинішніх кандидатів у президенти є той, хто зможе керувати країною ефективно?

Практично будь-який кандидат, який стане президентом, змінюватиме країну за власним переконанням про те, якою вона повинна бути. Я не вірю що систему зможуть змінити кардинально, але еволюційність і трансформація в кращу сторону, сподіваюсь, матимуть місце. Та я не очікую революційних змін, які наприклад, сталися у Грузії п'ятнадцять років тому.

Тобто, після виборів стане краще, ніж зараз...

Так, якщо буде інший президент. Але не одразу... Треба буде пережити певний економічний шок, а вже після цього - спостерігати "оздоровлення".

Ближче до вашої діяльності... Титановий ринок... Який він сьогодні? І наскільки видобуток ільменіту приваблива для України інвестиція?

Якщо говорити про зовнішніх інвесторів, то Україна на сьогодні абсолютно не приваблива в розрізі інвестицій. Перш за все через вище означені причини. А титанова галузь частина всієї економіки країни, й іноземні інвестори так само її не розглядають, як і решту напрямків. Якщо ж говорити про внутрішні інвестиції - приватизацію державної частки титанової галузі, то я вважаю, що наша держава не здатна керувати цим напрямком ефективно. Про це говорить те, що у виставлених на приватизацію активів запаси майже вичерпані, а скандали, які розгортаються навколо титанової галузі, аж ніяк не сприяють інвестиційній привабливості.

Чим цінний ільменіт?

На титановій основі виготовляють пластик, пластмасу, фарби, харчові добавки, медичні препарати... Якась частина сировини йде на виготовлення металевого титану без якого не літають літаки, і без якого не зробити таких важливих для сучасності імплантів, протезів... Космічні розробки не можливі без титану. Не дарма Ілон Маск вихваляв свій ракетоносій, який йому вдалося посадити і зберегти при цьому титанові рулі - найдорожчу складову ракети.

Якщо запаси ільменіту в Україні закінчуються, які перспективи подальшого розвитку? Нові родовища не знайдені чи знайдені і не розробляються?

Родовища насправді є, і про це можна говорити годинами. Є кілька видів родовищ - розсипні (піски) і корінні (скелясті). В Україні на сьогодні, і нашою компанією зокрема, розробляються тільки піски. Різниця між ними в заляганні, способах видобування і збагаченні. Корінні родовища в рази і навіть в десятки разів дорожчі. Починаючи із затрат на будівництво виробничих потужностей і саме видобування. Ринкова вартість такої продукції невиправдано висока. А таких родовищ в Україні дуже багато, причому з гігантськими запасами - одні з найбільших у світі. Це і Стремигородське родовище апатит-ільменітових руд, Кропивнянське і Федорівське родовища в Житомирській області, і Носачівське родовище в Черкаській області... Там дуже великі запаси, але вартість видобування перекреслює всі перспективи. Нові розсипні родовища в Україні вже розробляються, двома з чотирьох займається "Велта". 

Конкуренція на титановому ринку велика?

Світовий титановий ринок в порівнянні з іншими ринками дуже невеликий. І в грошовому еквіваленті, і в кількісних показниках - тоннажі. Якщо видобування залізної руди вимірюється сотнями мільйонів тон і мільярдами доларів, то світовий титановий ринок набагато скромніший - це всього десять мільйонів тон в перерахунку на ільменіт. Україна суттєва, але зовсім невелика частина світового ринку. 

Спроби позбавити компанію "Велта" ліцензії були у 2014 році і повторилися у 2018-му. Це пов'язано з конкуренцією, політикою чи чимось ще?

Якщо говорити про конкуренцію в Україні, то вона невелика. Є державна "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", яка видобуває близько п'ятдесяти відсотків титанової сировини в Україні. "Велта" на другому місці з часткою видобування від тридцяти до сорока відсотків. При цьому ми маємо запасів на двадцять років, у них - максимум до двох. Зараз ми працюємо у звичному режимі, суд ухвалив рішення на нашу користь. Якщо у 2014 році ситуація була спровокована недобросовісними конкурентними діями, то минулого року це були якісь незрозумілі дії чиновників без конкретної мети.

Ця ситуація якось вплинула на роботу компанії?

Були спроби вплинути, але ми вчасно заявили про них у публічній площині та й з юридичної точки зору правда на нашому боці. 

Ви плануєте розвивати титановий бізнес в Ізраїлі. В Україні будівництво переробного  заводу не вигідна справа?

Філософія розвитку нашої компанії базується і на розширенні сировинної бази, і на вертикальній інтеграції. "Велта" однозначно тримає курс на переробку, причому у форматі міжнародної компанії. Міністерство економіки Ізраїлю дещо форсувало події і опублікувало інформацію про перспективи будівництва заводу на їхній території одразу після першого етапу переговорів. Так, ми хочемо диверсифікувати свою діяльність, але продовжувати працювати в Україні. Ізраїль хоч і має спеціальні умови та пільги для інвесторів, але навіть з їх урахуванням будівництво заводу в Україні дешевше. І ми серйозно розглядаємо таку можливість. Наразі тривають загальні проектні і технологічні роботи. А де розміщуватимуться виробничі потужності, наша компанія вирішуватиме вже після президентських виборів.

Андрію Вікторовичу, якби особисто вам випала можливість щось змінити в державі, з чого б почали?

З інвестиційного законодавства. Практично у всіх країнах світу існують стимули для розвитку бізнесу, більше того, привабливі умови для створення промислового бізнесу, нових робочих місць і, як наслідок, додаткових надходжень в бюджет. Це і безкоштовне надання землі з необхідною інфраструктурою, і грантова система підтримки, податкові пільги... Такі можливості ми обговорюємо з Ізраїлем, а також вивчаємо інвестиційні пропозиції інших країн світу. Україна нічим не гірша, питання лише в пріоритетах на вищому рівні. Я б змінив законодавство по фондовому ринку. Є хороший приклад сусідньої Польщі, де 10-12 років тому розпочався інвестиційний бум і варшавська біржа стала однією з найпопулярніших в східній Європі. І сталося це після того, як змінили законодавство, в тому числі і пенсійне. Міжнародним пенсійним фондам дозволили здійснювати акційні вклади через біржу. Нові зміни щодо фондового ринку виштовхнули Польщу на суттєво новий економічний рівень. Крім цього, треба змінювати судове законодавство. Хороший приклад показали в Казахстані, де новий комерційний суд очолили судді з Великобританії. А їх, як відомо, не можливо підкупити. Це перший суд у СНД, робота якого базується на британському загальному праві.

Військова агресія з боку Росії вплинула на діяльність вашої компанії з видобутку і збуту продукції?

Ця ситуація так чи інакше впливає на всю країну. Що стосується нашої компанії, то з Росією ми не пов'язан ані торговими, ані іншими зв'язками.

Маєте в планах впливати на державотворчі процеси з певної державної чи політичної посади? Можливо, балотуватися до Верховної Ради...

В свій час я розглядав таку перспективу, але з початком революційних подій в Україні у 2013 році, вирішив не пов'язувати себе з політикою, а продовжувати займатися бізнесом. Найближчі десять-п'ятнадцять років я точно не розглядатиму жодних можливостей входу в політику чи до органів виконавчої влади. Я готовий брати участь в експертних радах, давати рекомендації і висловлювати об'єктивне бачення щодо розвитку країни тим, хто готовий дійсно  щось змінювати.

Яке місто України вам подобається найбільше?

Я народився і живу у Дніпрі. Це для мене рідне місто і я його люблю найбільше. Часто буваю у Кропивницькому і Новомиргороді, неподалік від якого знаходяться збагачувальний комплекс компанії "Велта". Ми активно допомагаємо розбудовувати це невелике місто, і я продовжу цю практику в подальшому. Але по-справжньому комфортно я відчуваю себе в Києві. І не тому, що це столиця. Це місто з особливою атмосферою. Проте переїжджати туди я теж не збираюсь (Усміхається- Ред.).

Формула вашого особистого успіху… Яка вона?

Вона має кілька складових - бажання розвиватися, вміння визнавати свої помилки і вчасно робити з них висновки. Важливо впевнено долати труднощі і ніколи не здаватися.